Медична реформа – дозволене знищення нації?

Медична реформа, запропонована і законодавчо закріплена урядом, від самого початку запровадження на Житомирщині викликала у суспільстві хвилі спротиву. Неодноразові акції протесту під стінами міської ради, громадські слухання та обговорення не дали ніякого результату. Реформа поступово впроваджується, не зважаючи на думку громадськості і самих медиків.

В результаті люди намагаються боротися з нею усіма можливими і доступними методами. Так саме перекриття дороги жителями смт Довбиш у відповідь на перенесення пункту швидкої допомоги за 40 кілометрів та переведення лікарні на суто денний стаціонар стало поштовхом до проведення Житомирською філією Комітету виборців України (КВУ) круглого столу «Реформа медицини?». До участі у круглому столі були запрошені як представники провладних сил так і опозиційних. Так від опозиції на обговорення завітали секретар комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Олег Гелевей та уповноважений фракції ВО "Свобода" на Житомирщині народний депутат Олександр Мирний.  Що стосується представників влади, то, зокрема, начальник управління охорони здоров'я області Торбас Олександр Михайлович пославшись на термінову нараду (яка за достовірними даними так і не відбулась) проігнорував запрошення. Багато його колег на пропозицію відвідати круглий стіл просто не відреагували. А відтак, з боку влади на обговоренні були присутні лише заступник Житомирського міського голови Олександр Бочковський та головний лікар Центральної дитячої міської лікарні Володимир Башек.

З огляду на те, що обидва є професійними лікарями, їх реакція на реформу схожа на реакцію громадськості. "Нас поставили перед фактом!" - наголошують вони. Олександр Миколайович згоден, що реформи у медицині необхідні, але заздалегідь продумані  і не такі швидкі. Наразі Житомир не забезпечений для реформування у достатній кількості ні персоналом, ні обладнанням. Сьогодні у місті працює 848 лікарів, при тому потреба у них забезпечена неповністю. Лише 70% від необхідної кількості педіатрів обслуговують пацієнтів, при чому їх середній вік складає 55! років. Володимир Йосипович у свою чергу наголосив, що на думку багатьох фахівців Інститут педіатрії потрібно не тільки зберегти, а й розширити та покращити можливості його роботи. А як голова гуманітарної комісії Житомирської міської ради пан Башек зауважив, що питання реорганізації закладів охорони здоров’я та створення центру первинної медико-санітарної допомоги у Житомирі прийматиметься тільки представниками громади і тільки на сесії міської ради.

Присутній за круглим столом голова Довбишівської селищної ради Юрій Домашин підкреслив, що абсолютно підтримує своїх односельчан, і щиро радіє, що "люди не проковтнули цю реформу". На його думку, вони просто змушені були перекрити трасу аби привернути увагу влади до наслідків впровадження медичної реформи на селі. Наразі пацієнтам, які раніше могли перебувати під наглядом у сільській лікарні, тепер за допомогою необхідно добиратися 40 кілометрів до райцентру, оскільки колишня лікарня на 25 ліжок тепер функціонує лише як денний стаціонар і не працює у вихідні та святкові дні.

Голова Центру екстреної медичної допомоги Анатолій Сова заявив, що, на його думку, проблеми почалися після того як сільські та селищні заклади охорони здоров'я вивели з-під фінансування сільськими радами. До того ж, якщо закордоном на сімейного лікаря навчаються 8 років, то в нас, для забезпечення виконання реформи, вирішили перевчати вузьких спеціалістів на сімейних лікарів за 6! місяців. При тому кабінети сімейних лікарів, з огляду на їх розширені функції, держава наразі не здатна забезпечити всім необхідним обладнанням. Маючи досвід роботи у бригаді швидкої допомоги, Анатолій Сова відмітив, що ліквідація кардіобригад вже призвела до росту смертності серед населення.

Про яке реформування і розвиток медицини можна говорити, якщо у Польщі, наприклад, на медицину виділяють 7-7,5% ВВП, а в нас лише 3,5%. При цьому за нормативами Всесвітньої організації охорони здоров'я, при фінансуванні охорони здоров'я менше ніж на 5% від ВВП, можна говорити про відсутність медичної допомоги в країні.

Головний лікар Коростишівської центральної районної лікарні Сергій Бондарчук підкреслив, що на охорону здоров'я Коростишівському району було виділено 23 млн гривень, при тому на ремонт альтанки президентської резиденції з бюджету пішло на мільйон більше.

Заступник пана Бондарчука Олександр Веселовський наголосив, що в усьому світі модель системи охорони здоров'я Семашко вважається найбільш досконалою, і лише в нас прагнуть якнайшвидше її позбутися. В цьому він вбачає бажання певних кіл приватизувати у майбутньому заклади медицини.

Олександр Мирний нагадав, що медична реформа розроблялася без обговорення з лікарями, людьми далекими від медицини і наразі суспільство має опротестувати її. Зі свого боку пан Мирний пообіцяв лобіювати це питання у Верховній Раді. А секретар комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Олег Гелевей планує ініціювати створення слідчої комісії парламенту з дослідження наслідків, аналізу порушень та перевищень повноважень під час впровадження медичної реформи у пілотних регіонах.

Свято Василя у "Поліській хаті"

 

Смачною кутею, веселими жартівливими щедрівками та театралізованою постановкою про те, як же святкували Свято Василя наші предки, зустрів приїжджих гостей колектив культурно-мистецького центру «Поліська хата».

Найважливішими моментами святкування нового року, більше знаного у народі як Свято Василя, були традиційні ворожіння, багатий стіл, елементи господарської магії, щедрування, посівання та рядження.

Особливу увагу у передноворічний вечір українці приділяли прибиранню печі. Кожна родина намагалася вичистити і прибрати піч краще за сусідів. Таким чином у дім зазивали вдачу та достаток. А от право внести до хати дрова для розтоплення печі діставалося найстаршій доньці. Від того чи парну кількість їх, чи ні вона приносила і гадали - чи бути їй цього року в парі.

Взагалі незаміжні дівчата з нетерпінням чекали новорічний вечір аби поворожити на майбутнього нареченого. Зазвичай ворожили на зерні (наприклад,кожна брала горнятко зерна з миски і рахувала:як парна кількість зернин - то до весілля, а як ні - то ще рік дівуватиме) та на чобітках (по-черзі переставляли чобітки від краю хати до дверей - чий останній у дверях буде, до тої першої й свати прийдуть).

Вечір напередодні нового року за старим стилем в народі називався щедрим, що пов’язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл. Вважалося, що чим більше буде страв на столі, тим багатшим буде для господарів наступний рік. Але за такий стіл, на відміну від Різдва, не кликали усіх родичів та кумів. За щедрим столом збиралася лише родина. Вечеряти не сідали доти, доки батько не прочитає молитву.

Традиційною стравою новорічного столу була звичайно кутя. Саме з неї починалося застілля. Першим спробувати кутю повинен був господар дому, потім - господиня, і лише тоді всі діти разом занурювали ложки у кутю.

 

 

Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно хлопці) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось міні виставами, музикою, танцями та іграми. Щедрувальників виглядали ще вдосвіта, бо коли вони минали якийсь дім, то було поганою прикметою для господарів.

 



Чимало і інших різноманітних вірувань та традицій пов'язано у нашого народу зі Святом Василя. На превеликий жаль, переважна більшість їх забута і відійшла у минуле. Але якщо вам дійсно цікаво відчути атмосферу справжнього українського свята і дізнатися більше про традиції і історію свого народу, завітайте на майбутні свята у культурно-мистецький центр «Поліська хата». Адже постановкою Свята Василя колектив центру лише розпочав свою роботу цього року.

Мені не сказавши мене оженили!

Останні два місяці у Житомирі не стихає суспільне хвилювання з приводу чуток про закриття  з 1 січня 2013 року дитячої поліклініки на вулиці 1 Травня.

Саме в жовтні лікарям міських медичних закладів було запропоновано підписати листи-повідомлення про ймовірну зміну умов праці.

Матері міста двічі пікетували під стінами міської ради, писали звернення до представників влади – але жодного обґрунтованого пояснення , які ж зміни відбуватимуться у галузі медицини в місті найближчим часом не отримали.

Наталя Бобровницька, мама

«Ми вже намагалися виходити…не намагалися, а виходили на вулиці міста, але, в принципі,  це поки що результатів ніяких не дало.»

Разом з тим, розмови про ліквідацію педіатрії і запровадження інституту сімейної медицини викликали такий резонанс у суспільстві, що представники ГО «Я-мама!» ініціювали громадські обговорення на тему «Реформування системи охорони здоров'я в Житомирі» за участю заступника мера та керівника міського управління охорони здоров’я, які ті в свою чергу всіляко намагалися саботувати.

Наталя Боровська, депутат Житомирської міської ради, керівник ГО «Я-мама!»

«Моє було бажання, як депутата Житомирської міської ради, як голови громадської організації «Я-мама!» зробити діалог між громадою і  представниками влади // переговорила особисто з Бочківським – це заступник мера, з Борщівським – це керівник управління охорони здоров’я, Башек… особисто запросила на громадське обговорення тієї ситуації яка відбувається з поліклінікою на 1 Травня // в понеділок в обід ще всі мені підтвердили…всі троє підтвердили, що вони прийдуть, і уже буквально через 1 час ми побачили на сайті міської ради про…оголошення обговорень реформ медицини, але зовсім не той захід, про який говорили ми раніше. По-перше змінили час, змінили день, і зробили все для того, щоб громадськість якнайменше дізналась, що відбудеться такий захід.»

Більше 250 житомирян зібралося у міському палаці культури. Вислухавши та занотувавши запитання з залу, голова міського управління охорони здоров’я не очікувано запропонував присутнім екскурс по законодавчій базі та статистичний огляд стану медицини у світі та Україні, зокрема, підкріплюючи свою розповідь трансляцією слайдів на екрані.

Лише коли представники громади закликали завершити лекцію і надати конкретні відповіді на запитання пан Борщівський завірив, що без рішення міської ради ніхто ніякої реформи у місті не почне, і порадив людям зі своїми запереченнями та побажаннями звернутися до депутатів.

Віктор Борщівський, голова Житомирського міського управління охорони здоров’я

«З першого січня реформ не буде…з першого січня нічого не зміниться…і якщо і будуть реформи, то ці реформи будуть розпочаті лише після відповідних рішень сесій  міської ради»

Наразі громада Житомира не довіряє заявам голови міського управління охорони здоров’я. В місті вважають, що саме він ініціював створення робочої групи, яка нині розробляє стратегію реформування медицини у Житомирі. Пан Борщівський є співвласником приватної клініки «Медибор», а саме вона в разі запровадження інституту сімейної медицини стане у місті монополістом у сфері надання консультацій вузькими спеціалістами.

З проханням захисту від свавілля чиновників та надання достовірної інформації щодо термінів та етапів реформування медицини у Житомирі  люди написали колективні звернення до міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової та депутата Верховної Ради Геннадія Зубка.

Боровська Наталя, кандидат у народні депутати

Талантливый ребенок – любимый ребенок

Талантлив ли ребенок с рождения? - на этот вопрос до сих пор нет однозначного ответа. Одарен ли с момента появления на свет? - без сомнения! Так в чем же разница? И почему Моцарт стал великим Моцартом, а известный в школе двоечник Эдисон сумел стать гениальным изобретателем.

Все просто, и вместе с тем важно для нас - мам. Все дети одарены от природы. Но одаренность и талант вовсе не одно и то же.

Каждая любящая мама уверена, что ее ребенок талантлив, и даже более того - гениален. Но вера без действий - мертва. Один малыш имеет математические способности, другой - прекрасно рисует, ну а у третьего есть дар оратора. Все зависит от нашей наблюдательности. Чем больше времени мы проводим, занимаясь с детьми, тем больше мы их понимаем, чувствуем и знаем. Каждый ребенок индивидуален и самое главное, что требуется от мамы - выявить именно его способности, увидеть в нем личность и развить его одаренность в талант. Да, именно развить.

Бог награждает наших детей одаренностью, а родители - любовью. Но любовь к ребенку – это не просто чувства, это в первую очередь внимание и забота. Талант требует огранки. Так, юного Томаса Эдисона до 12 лет в школе считали глупцом. Он плохо говорил, тяжело запоминал информацию, за что и получил прозвище "тупица". Только мать видела в нем задатки будущего гения. Она до конца верила, что ее ребенок одарен. Поэтому после очередных споров с учителями забрала сына из школы и посвятила себя его обучению. Занимаясь с ним ежедневно, уделяя его развитию максимум внимания, она доказала миру, что ее сын поистине гениален.

От одаренности – к таланту

Превратить одаренность в талант - это великий труд. И труд не только самого ребенка, а и его родителей. Наши дети нуждаются в подсказках и направлении. Именно мы способны мотивировать наших детей на развитие.

На формирование интересов и стремлений ребенка влияет все - это и окружение (книги, мультфильмы, игрушки, общение со сверстниками и взрослыми людьми и многие другие вещи, которые часто кажутся нам малозначительными); и поведение и взаимоотношения родителей; и жизненные ситуации; и первые страхи и комплексы. Именно от нас зависит - научится ли наше дитя таким необходимым для развития потенциала качествам, как трудолюбие, усердие, умение принимать и переживать поражения, преодолевать трудности. Проявите терпение и изобретательность, чтобы подтолкнуть ребенка к достижению определенных результатов, не дайте ему остановиться на полпути. Мы создаем для детей базу - поход в кино или театр, кафе или музей, танцы, кружки, спортивные секции… Именно родители учат и формируют у ребенка уверенность в себе. Нет, и не может быть НИКАКИХ СРАВНЕНИЙ с другими детьми, помните - ваш ребенок уникален. Не бойтесь говорить ему об этом, ведь для вас он действительно самый лучший. Хвалите своих детей, но за дело, поскольку ребенок чувствует неискренность, а лесть только тормозит развитие.

И еще хотелось бы заметить, что наиболее распространенная ошибка некоторых мам в том, что они еще до рождения малыша предрешили, в чем же будет талантлив их ребенок. И потом просто пытаются ввести его в эти рамки, абсолютно не руководствуясь его желаниями и умениями. Такая мама не хочет замечать очевидного - ее ребенку не дано быть, к примеру, художником. В итоге, ее сын или дочь не оправдывают ожиданий, и конфликт неизбежен. Более того, со временем ребенок либо превращается в безвольного робота, либо начинает бунтовать - исход возможен самый печальный. Каждая мама должна помнить, что ее малыш - это не просто любимый, родной человечек, это отдельная личность, со своими мечтами, идеями, и своими талантами. Если вы мечтали в детстве быть актрисой, это не значит, что ваше дитя обязано следовать за вашей мечтой, если только у него нет актерских способностей и собственного стремления к этому.

Все хорошо в меру!!!

Вместе с тем, не усердствуйте в формировании интеллектуального или творческого гения. Помните - все хорошо в меру. Занятия не должны стать насилием, ведь главное - это здоровье наших детей, как психологическое, так и физическое. Не давите на своих маленьких личностей, обучайте, лавируя между игрой и занятием, не перегружайте информацией, остановитесь, если заметили усталость, и главное помните, что игры на свежем воздухе и с другими детками никто не отменял. Ребенок должен оставаться ребенком, ведь детство так скоротечно.

Если малыш станет выдающимся ученым это здорово, но в нынешнем мире быть добрым, жизнерадостным человеком - это тоже огромный талант.

Дарите своим малышам любовь, заботу и внимание - это лучшее вложение в их будущее. И тогда много лет спустя вы с гордостью сможете сказать: "Какой у меня талантливый ребенок".

У Житомирі загинув електромонтер

Тихий, спокійний район міста Житомира сколихнула страшна звістка - на стовпі електромережі висить чоловік. Люди кинулися до місця трагедії, сподіваючись, що ще є шанс врятувати нерадивого електромонтера. Проте з першого погляду стало зрозуміло - чоловікові вже нічим допомогти не можливо. Бездиханне тіло продовжувало висіти на стовпі до приїзду працівників РЕСу та правоохоронних органів на очах у сина загиблого, який допомагав батькові підключати чужий будинок до електромережі.

Що ж штовхнуло 62-річного чоловіка, електрика з багаторічним стажем, знехтувати правилами безпеки? Звичайне людське бажання підзаробити і надмірна впевненість у власному професіоналізмі. А як підсумок: гіркота втрати коханого батька і дідуся на душі у рідних, та шок і неприховані сльози у очевидців трагедії.

Одні вирішили зекономити, інші - заробити. Результат - людське життя ціною у кількасот гривень.

Дети – наш стимул к самореализации

Пупсы, куклы, игрушечные коляски и кроватки - как хотелось большинству из нас в детстве ощутить себя маленькой "мамой". И вовсе не понарошку, а со всей свойственной ребенку искренностью и отдачей, мы укладывали своих кукольных дочерей спать, читали им сказки и примеряли наряды. Промчались годы, и с нами выросла жажда материнства. А вместе с ней и ...страх: а что дальше? а как же желанная карьера, ведь столько профессиональных целей еще не достигнуто?

С рождением маленького ангелочка жизнь словно разделяется на "до" и "после". Для большинства женщин этот момент поистине переломный. Утихают первые эмоции, малыш подрастает, начинает познавать мир, а у мамы появляются первые минутки покоя. И желание реализовать себя и развиваться ощущается особенно остро.

Кто-то бросается покорять все новые и новые карьерные ступени, боясь упустить время и переложив большую часть забот о малыше на мужа, бабушек или нянечек; другие начинают метаться между работой и воспитанием ребенка, строго разделив их и переживая, что из-за реализации профессиональных планов недостаточно времени уделяют своему карапузу; иные и вовсе бросаются в крайность, воспринимая свою кроху как обузу и помеху их карьерному росту, отправляя их к родным в другие города и страны, или вовсе отдав на попечение в школу-интернат. Так или иначе, большинство из нас пытается найти способ совместить самореализацию с воспитанием ребенка.

В чем же секрет успешных мам? Как им удалось найти эту шаткую гармонию в столь тяжело совмещаемых вещах?

Ребенок - это Божье благословение. Откройте свое сердце, ловите вдохновение от материнства, позвольте малышу стать помощником на пути к профессиональному успеху. Кто как не дети способны преподать нам уроки в формировании таких важных в любой отрасли качеств, как терпение, усердие, настойчивость, ответственность и дисциплинированность. Окунитесь в мир ребенка, и вы увидите какие творческие, неведомые доселе, грани он способен в вас открыть.

Доверьтесь интуиции и непосредственности своей крохи - не бойтесь и не считайте лишним спрашивать его или её совет относительно своих профессиональных планов. Даже если ответ покажется вам смешным и несуразным, вы добьетесь главного - доверительных отношений и понимания со стороны своего малыша. Позвольте ему стать частью вашего успеха, советником и критиком. Ведь если ребенок чувствует себя необходимым, ценимым и любимым - вы реализовали себя в главном для любой женщины - в материнстве.

Знаменитые примеры

К примеру, самая востребованная и высокооплачиваемая голливудская актриса Анджелина Джоли не скрывает, что прежде, чем согласится на очередную роль, прислушивается к совету не только звездного мужа, но и своих шестерых детей. Более того, появление детей в ее жизни способствовало ее развитию и в других сферах. Так в 2011 году она дебютировала как режиссер, а также стала автором сценария, на который в скором будущем собирается снять фильм.

Рождение детей не тормозит карьерный рост. Скорее наоборот, дети дают силы и желание покорять новые профессиональные вершины, чтобы крохи могли нами гордится. Так Элен Джонсон-Серлиф, будучи осужденной и выдворенной из родной Либерии, родила в изгнании четырех сыновей. Эта уникальная дама не только вернулась домой, но и стала первой женщиной-президентом на Африканском континенте. При этом нужно учесть, что детей она воспитывает без мужа, который убит политическими оппонентами.

А мама двоих детей Джилл Абрамсон умудрилась стать исполнительным редактором «The New York Times», чего за всю 160-летнюю историю газеты, не удалось сделать ни одной женщине. При этом она заявляет, что когда её дети были школьниками, она практически всегда была в курсе того, какое домашнее задание им дано, и даже держала собственный комплект учебников на рабочем месте.

Подключайте к воспитанию детей бабушек и дедушек - это позволит детям расти более разносторонними. Не старайтесь занять собою все время ребенка, не душите своим желанием посвятить ему максимум времени - ему необходимо побыть самому и пообщаться со сверстниками. 

Становитесь успешными вместе с детьми. Но главное, помните, никакая карьера не сравнится с чувством счастья от первого произнесенного "мама", с улыбкой и радостью встречающего вас после трудового дня маленького человечка, с ощущением нежности, веющей от вашего сопящего ангелочка.

Легендарная Ирина Роднина после восьми месяцев, проведенных на сохранении в больнице, родила сына. И ровно через год эта уникальная фигуристка завоевала олимпийское золото. Ей покорились все мыслимые и немыслимые спортивные вершины, но на вопрос какая ее самая большая победа, она неизменно отвечает - мои дети.

Мама способна реализовать себя во всем, ведь в неё всегда верит человек, которому она дала жизнь.