Медична реформа – дозволене знищення нації?

Медична реформа, запропонована і законодавчо закріплена урядом, від самого початку запровадження на Житомирщині викликала у суспільстві хвилі спротиву. Неодноразові акції протесту під стінами міської ради, громадські слухання та обговорення не дали ніякого результату. Реформа поступово впроваджується, не зважаючи на думку громадськості і самих медиків.

В результаті люди намагаються боротися з нею усіма можливими і доступними методами. Так саме перекриття дороги жителями смт Довбиш у відповідь на перенесення пункту швидкої допомоги за 40 кілометрів та переведення лікарні на суто денний стаціонар стало поштовхом до проведення Житомирською філією Комітету виборців України (КВУ) круглого столу «Реформа медицини?». До участі у круглому столі були запрошені як представники провладних сил так і опозиційних. Так від опозиції на обговорення завітали секретар комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Олег Гелевей та уповноважений фракції ВО "Свобода" на Житомирщині народний депутат Олександр Мирний.  Що стосується представників влади, то, зокрема, начальник управління охорони здоров'я області Торбас Олександр Михайлович пославшись на термінову нараду (яка за достовірними даними так і не відбулась) проігнорував запрошення. Багато його колег на пропозицію відвідати круглий стіл просто не відреагували. А відтак, з боку влади на обговоренні були присутні лише заступник Житомирського міського голови Олександр Бочковський та головний лікар Центральної дитячої міської лікарні Володимир Башек.

З огляду на те, що обидва є професійними лікарями, їх реакція на реформу схожа на реакцію громадськості. "Нас поставили перед фактом!" - наголошують вони. Олександр Миколайович згоден, що реформи у медицині необхідні, але заздалегідь продумані  і не такі швидкі. Наразі Житомир не забезпечений для реформування у достатній кількості ні персоналом, ні обладнанням. Сьогодні у місті працює 848 лікарів, при тому потреба у них забезпечена неповністю. Лише 70% від необхідної кількості педіатрів обслуговують пацієнтів, при чому їх середній вік складає 55! років. Володимир Йосипович у свою чергу наголосив, що на думку багатьох фахівців Інститут педіатрії потрібно не тільки зберегти, а й розширити та покращити можливості його роботи. А як голова гуманітарної комісії Житомирської міської ради пан Башек зауважив, що питання реорганізації закладів охорони здоров’я та створення центру первинної медико-санітарної допомоги у Житомирі прийматиметься тільки представниками громади і тільки на сесії міської ради.

Присутній за круглим столом голова Довбишівської селищної ради Юрій Домашин підкреслив, що абсолютно підтримує своїх односельчан, і щиро радіє, що "люди не проковтнули цю реформу". На його думку, вони просто змушені були перекрити трасу аби привернути увагу влади до наслідків впровадження медичної реформи на селі. Наразі пацієнтам, які раніше могли перебувати під наглядом у сільській лікарні, тепер за допомогою необхідно добиратися 40 кілометрів до райцентру, оскільки колишня лікарня на 25 ліжок тепер функціонує лише як денний стаціонар і не працює у вихідні та святкові дні.

Голова Центру екстреної медичної допомоги Анатолій Сова заявив, що, на його думку, проблеми почалися після того як сільські та селищні заклади охорони здоров'я вивели з-під фінансування сільськими радами. До того ж, якщо закордоном на сімейного лікаря навчаються 8 років, то в нас, для забезпечення виконання реформи, вирішили перевчати вузьких спеціалістів на сімейних лікарів за 6! місяців. При тому кабінети сімейних лікарів, з огляду на їх розширені функції, держава наразі не здатна забезпечити всім необхідним обладнанням. Маючи досвід роботи у бригаді швидкої допомоги, Анатолій Сова відмітив, що ліквідація кардіобригад вже призвела до росту смертності серед населення.

Про яке реформування і розвиток медицини можна говорити, якщо у Польщі, наприклад, на медицину виділяють 7-7,5% ВВП, а в нас лише 3,5%. При цьому за нормативами Всесвітньої організації охорони здоров'я, при фінансуванні охорони здоров'я менше ніж на 5% від ВВП, можна говорити про відсутність медичної допомоги в країні.

Головний лікар Коростишівської центральної районної лікарні Сергій Бондарчук підкреслив, що на охорону здоров'я Коростишівському району було виділено 23 млн гривень, при тому на ремонт альтанки президентської резиденції з бюджету пішло на мільйон більше.

Заступник пана Бондарчука Олександр Веселовський наголосив, що в усьому світі модель системи охорони здоров'я Семашко вважається найбільш досконалою, і лише в нас прагнуть якнайшвидше її позбутися. В цьому він вбачає бажання певних кіл приватизувати у майбутньому заклади медицини.

Олександр Мирний нагадав, що медична реформа розроблялася без обговорення з лікарями, людьми далекими від медицини і наразі суспільство має опротестувати її. Зі свого боку пан Мирний пообіцяв лобіювати це питання у Верховній Раді. А секретар комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Олег Гелевей планує ініціювати створення слідчої комісії парламенту з дослідження наслідків, аналізу порушень та перевищень повноважень під час впровадження медичної реформи у пілотних регіонах.

Свято Василя у "Поліській хаті"

 

Смачною кутею, веселими жартівливими щедрівками та театралізованою постановкою про те, як же святкували Свято Василя наші предки, зустрів приїжджих гостей колектив культурно-мистецького центру «Поліська хата».

Найважливішими моментами святкування нового року, більше знаного у народі як Свято Василя, були традиційні ворожіння, багатий стіл, елементи господарської магії, щедрування, посівання та рядження.

Особливу увагу у передноворічний вечір українці приділяли прибиранню печі. Кожна родина намагалася вичистити і прибрати піч краще за сусідів. Таким чином у дім зазивали вдачу та достаток. А от право внести до хати дрова для розтоплення печі діставалося найстаршій доньці. Від того чи парну кількість їх, чи ні вона приносила і гадали - чи бути їй цього року в парі.

Взагалі незаміжні дівчата з нетерпінням чекали новорічний вечір аби поворожити на майбутнього нареченого. Зазвичай ворожили на зерні (наприклад,кожна брала горнятко зерна з миски і рахувала:як парна кількість зернин - то до весілля, а як ні - то ще рік дівуватиме) та на чобітках (по-черзі переставляли чобітки від краю хати до дверей - чий останній у дверях буде, до тої першої й свати прийдуть).

Вечір напередодні нового року за старим стилем в народі називався щедрим, що пов’язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл. Вважалося, що чим більше буде страв на столі, тим багатшим буде для господарів наступний рік. Але за такий стіл, на відміну від Різдва, не кликали усіх родичів та кумів. За щедрим столом збиралася лише родина. Вечеряти не сідали доти, доки батько не прочитає молитву.

Традиційною стравою новорічного столу була звичайно кутя. Саме з неї починалося застілля. Першим спробувати кутю повинен був господар дому, потім - господиня, і лише тоді всі діти разом занурювали ложки у кутю.

 

 

Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно хлопці) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось міні виставами, музикою, танцями та іграми. Щедрувальників виглядали ще вдосвіта, бо коли вони минали якийсь дім, то було поганою прикметою для господарів.

 



Чимало і інших різноманітних вірувань та традицій пов'язано у нашого народу зі Святом Василя. На превеликий жаль, переважна більшість їх забута і відійшла у минуле. Але якщо вам дійсно цікаво відчути атмосферу справжнього українського свята і дізнатися більше про традиції і історію свого народу, завітайте на майбутні свята у культурно-мистецький центр «Поліська хата». Адже постановкою Свята Василя колектив центру лише розпочав свою роботу цього року.