Свято Василя у "Поліській хаті"

 

Смачною кутею, веселими жартівливими щедрівками та театралізованою постановкою про те, як же святкували Свято Василя наші предки, зустрів приїжджих гостей колектив культурно-мистецького центру «Поліська хата».

Найважливішими моментами святкування нового року, більше знаного у народі як Свято Василя, були традиційні ворожіння, багатий стіл, елементи господарської магії, щедрування, посівання та рядження.

Особливу увагу у передноворічний вечір українці приділяли прибиранню печі. Кожна родина намагалася вичистити і прибрати піч краще за сусідів. Таким чином у дім зазивали вдачу та достаток. А от право внести до хати дрова для розтоплення печі діставалося найстаршій доньці. Від того чи парну кількість їх, чи ні вона приносила і гадали - чи бути їй цього року в парі.

Взагалі незаміжні дівчата з нетерпінням чекали новорічний вечір аби поворожити на майбутнього нареченого. Зазвичай ворожили на зерні (наприклад,кожна брала горнятко зерна з миски і рахувала:як парна кількість зернин - то до весілля, а як ні - то ще рік дівуватиме) та на чобітках (по-черзі переставляли чобітки від краю хати до дверей - чий останній у дверях буде, до тої першої й свати прийдуть).

Вечір напередодні нового року за старим стилем в народі називався щедрим, що пов’язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл. Вважалося, що чим більше буде страв на столі, тим багатшим буде для господарів наступний рік. Але за такий стіл, на відміну від Різдва, не кликали усіх родичів та кумів. За щедрим столом збиралася лише родина. Вечеряти не сідали доти, доки батько не прочитає молитву.

Традиційною стравою новорічного столу була звичайно кутя. Саме з неї починалося застілля. Першим спробувати кутю повинен був господар дому, потім - господиня, і лише тоді всі діти разом занурювали ложки у кутю.

 

 

Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно хлопці) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось міні виставами, музикою, танцями та іграми. Щедрувальників виглядали ще вдосвіта, бо коли вони минали якийсь дім, то було поганою прикметою для господарів.

 



Чимало і інших різноманітних вірувань та традицій пов'язано у нашого народу зі Святом Василя. На превеликий жаль, переважна більшість їх забута і відійшла у минуле. Але якщо вам дійсно цікаво відчути атмосферу справжнього українського свята і дізнатися більше про традиції і історію свого народу, завітайте на майбутні свята у культурно-мистецький центр «Поліська хата». Адже постановкою Свята Василя колектив центру лише розпочав свою роботу цього року.